Бій під Крутами - символ героїзму

 

Арт-студія "Джерело"

 

Відеоісторія: "Крути 1918"

Відеоісторія: "Крути 1918"

Вшанування чину оборонців Крут – важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Водночас довгий час бій під Крутами був оповитий низкою міфів. Найпоширенішим був міф про те, що армії Муравйова протистояли 300 слабко підготованих студентів і гімназистів. Насправді ж у бою під Крутами брали участь понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів, які підтримував саморобний бронепоїзд – 76-міліметрова гармата, встановлена на залізничній платформі.

Більшість вояків-крутянців були вихованцями вищих військових навчальних закладів і мали достатньо вишколу, щоб під командуванням досвідчених старшин брати участь у бою. Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти, які потрапили в полон і були вбиті. Натомість з боку більшовиків загинули щонайменше 300 вояків.

Що рідко згадувалося приналежно до бою під Крутами, так це його геополітичний контекст і значення. Бій українських воїнів проти більшовицької армії біля залізничної станції на Чернігівщині затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для підписання Брестського мирного договору з країнами Четверного Союзу. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.

Чому бій під Крутами від самого початку обріс міфами?

Причиною часто ставала політична кон’юнктура та емоції, які завжди супроводжували цю історію. Адже самопожертва викликає одні з найсильніших емоцій. 

У бою під Крутами 29 січня 1918 року з боку УНР брали участь кілька військових формувань – курсанти 1-ї української юнкерської школи імені Богдана Хмельницького, студенти Студентського куреня, козаки місцевого Вільного козацтва та інші менш численні підрозділи. Втім, пізніше увага зосереджувалася здебільшого на Студентському курені. Головним чинником стала доля студентів, яких в умовах важкого відступу взяли в полон і розстріляли більшовики. Образ відважних юнаків, які добровільно пішли захищати Батьківщину й пожертвували життями за свої переконання, був одним із найсильніших в українській історичній пам’яті впродовж десятиліть. І цей образ загалом відповідає дійсності. 

Після звільнення Києва від більшовиків юнаків перепоховали у столиці, ту церемонію відвідали тисячі киян. Оборона Києва, його подальша більшовицька окупація і швидке звільнення були першими воєнними досвідами мешканців столиці. Образ юнаків, яким було трохи більше як 20 років, які пожертвували собою заради України й оборони столиці, став частиною тогочасної колективної пам’яті та свідомості. Порівняння загиблих крутянців із героями битви під Фермопілами – його нібито на церемонії перепоховання вжив Микола Зеров, який тоді викладав у 2-й українській імені Кирило-Мефодіївського братства гімназії, – відповідало способу думок та відчуттів тогочасної української публіки. Іншим наслідком порівняння зі спартанцями стало хибне враження, що під Крутами загинуло щонайменше 300 студентів.

Пізніше ідеологічне протистояння між прихильниками Михайла Грушевського та гетьмана Павла Скоропадського породило низку статей, де Центральну Раду звинувачували в тому, що під Крути на вірну смерть вона відправила підлітків – «молодь, напівдітей, які ніколи перед тим не тримали зброї в руках», як висловився історик Михайло Дорошенко. Пізніше на ці статті посилалися дослідники, розповідаючи про Крути. Детальніше про це розповідає рубрика «АнтиМіф».

Курсантів 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького та козаків Вільного козацтва, які винесли на своїх плечах головний тягар бойових дій, рідко згадували в контексті бою під Крутами. Частина з них приєдналася до Запорізького загону генерала Прісовського, який обороняв Київ, а пізніше опинилась у 2-му Республіканському курені підполковника Болбочана, який був розгорнутий у 2-й Запорізький полк.

Вся слава й пам’ять про бій під Крутами дісталася Студентському куреню – як і думка, що всі вони полягли в тому бою.

Насправді багато крутян зробили військову й не тільки кар’єру. Долі декого врешті склалися суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку.

Година корисних порад

 Година корисних порад "Десять не можна Василя Сухомлинського" це можливість доторкнутися до мудрого книжкового світу. Навчалися відрізняти добро від зла, підказати поведінку в тій чи іншій ситуації, бути доброзичливим і вихованим, чуйним до інших. 

Обговорювали прочитане, розмірковували над поведінкою героїв, прислухались до порад учні з 2-А класу Черкаської спеціалізованої школи #28 ім. Т.Г. Шевченка.

Творчий релакс "Creativity hands"

 

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 Сьогодні,  27 січня, у день, коли війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц, Україна та світ  вшановують пам’ять жертв Голокосту. У роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, стали 6 мільйонів євреїв та представників інших національностей.

Голокост – одна з найбільших трагедій в історії людства. Були знищені цілі покоління, діти, матері, батьки. Були вбиті люди, а разом із ними надії, мрії, культура. Кожна втрата — це окрема історія, майбутнє поколінь, яке обірвав нацистський режим.

Україна є однією з країн, де Голокост мав особливо важкі наслідки. Тут діяло безліч гетто й таборів смерті. За різними оцінками, на нашій території загинули близько 1,5 мільйона євреїв.

Найвідоміше місце пам’яті в Україні – Бабин Яр у Києві, де в 1941 році було вбито десятки тисяч євреїв, а також ромів, радянських військовополонених, активістів ОУН (Організації українських націоналістів), серед яких і відому українську поетесу й публіцистку Олену Телігу разом з чоловіком Михайлом Телігою. Це місце стало символом масових розстрілів та злочинів, скоєних під час нацистської окупації.

Ініціативу щодо щорічного вшанування пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна Асамблея ООН у 2005 році. Серед шести ініціаторів – Україна. На державному рівні Україна почала вшановувати жертв трагедії з 2012 року. «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження», – йдеться у Резолюції Генасамблеї ООН від 2005 року, якою запроваджено пам’ятну дату.

Від початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово атакувала ключові місця пам’яті про Голокост в Україні. 1 березня 2022 року об’єктом ракетного  удару російських загарбників став Бабин Яр у Києві, що є символом Голокосту в Східній Європі.

У 2022 році російські снаряди також влучили у центральний монумент меморіалу Дробицький Яр у Харкові, відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. Крім цього, внаслідок вторгнення Росії зазнали руйнувань й інші пам’ятні знаки і меморіали загиблим євреям, а також єврейські цвинтарі по всій Україні.

Фашизм нині відродився у росії з найганебнішими і найогиднішими постулатами. Це він вторгся на нашу землю, не приховуючи своїх намірів – денацифікація і винищення нації. Жорстокі окупанти ось уже три роки доводять, що вони звироднілі нащадки гітлеризму і творці нового голокосту вже українського народу.

27 січня є нагадуванням для людства, що усі тирани рано чи пізно будуть зупинені та покарані. Усе, що приносить ненависті та смерть – не встоїть. Важливо не лише пам’ятати про ці події та тисячі закатованих людей, ненароджених дітей і нереалізованих мрій, а й передавати це пам’ятання наступним поколінням для розуміння історії та запобігання повторів у майбутньому.

Здоров'я - найбільше благо

 

БібліоХабу та школа комп'ютерної грамотності

 #БібліоХаб

В рамках "БібліоХабу" проходять заняття Школи комп'ютерної грамотності "Навчаємося з Мишкою-Всезнайкою". Де юні користувачі вчаться використовувати комп'ютер з користю для навчання в школі так і для веселого дозвілля після важкого навчального дня.

Безмежний світ гри

 Дозвілля має бути в кожної дитини цікавим, корисним та розвиваючим. Ось саме тому в Бібліотека-філія №2 для дітей ЧМ ЦБС постійно діє проєкт: Пізнавально ігровий простір "Безмежний світ гри" - можливість прийти дітям після шкільних та емоційно виснажливих уроків і відпочити програючи різноманітні розвиваючі настільні ігри.